Болі

Намалюю чорним небо
Я не хочу знати де я.
Мені вистачило щастя
Я вже знаю що це, як це
Стільки муки в цьому слові
Хто бував рабом Любові?
Той тепер навік в полоні
Тих думок і страху болі.
Намалюю зорі в небі
Хочу знати, де ти є ..і
Відшукаю, віднайду
Твою душу збагачу
Але знай тепер, повік
Вирій тих думок утік
Вже не матиму тих крил
Вже на них пухнастий пил
І не хочу я літати
Досить вам мене карати.