осіння краса

Дерева одягнуті яскраво,
Сонечко зранку всміхається,
Вітерець шумить — прохолодно
Піду одягатися.

Вийшовши на двір,
Піднімаю голову
Бачу хмаринку-
Білу наче сніг.
Потім глянула на землю
Ой листячко червоне,
Яке ж воно гарненьке
Від душі кажу.

А там оно –
Річка Дніпро
Шумить, хвилю пускає
А хвиля до берега пливе.

Ось сижу собі
На березі,
Беру пензлик
Та й думаю
Мабуть намалюю:
Дерева червоні,
Білі хмаринки,
Небо голубе,
Сонечко тепленьке.

І вийде картина чудова,
Наче осінь- гарнюня.
А я із задоволенням буду
Наступну пору чекати.