ТИ

Коли ти зробив мене непотрібною,
А точніше частково забув,
Стала я ляльці подібною,
З якою ти просто був.
Зробив ти мені боляче,
Зробив ти мені сльози,
І сонце, що гріло так гаряче
Закрили холодні грози.
Ти загасив мені зірки над головою,
І океани висушив ти до пустелі.
Хотіла бути лиш з тобою,
Тому блукала як в тунелі.
Словами, як ножем, ти різав,
І винною зробив мене.
Раніше говорив – про мене мріяв,
Й що це ніколи не мине.
А знаєш, тебе я полюбила,
Хоча даремно – завжди кажеш ти!
Для тебе інші мрії всі згубила
І будувала кришталевії мости.
…Ти мабуть посміхнешся зараз,
Подумаєш, навіщо я таке пишу,
Та можу повторити ще раз –
Що лиш ДЛЯ ТЕБЕ Я ЖИВУ!!!